Ні пеклом, ні раєм не повинен бути дім для дитини – але місцем, де можна

жити (тільки не єдиним). Місцем, де жити хочеться, але не настільки, щоб прагнути

ним обмежуватись. Звідки можна впевнено йти і куди радо повертатись. Де все

співвідноситься із життям, - де якщо й немає гармонії, є надія.

Золоті правила виховання в сім'ї

1. Повага до індивідуальності дитини (врахування бажань, інтересів, потреб), її самостійності, допомога у пошуку шляхів виходу зі складних ситуацій;

2. Формування системи цінностей та збереження в сім'ї емоційного комфорту;

3. Підвищення психологічної освіти батьків, набуття знань, урахування індивідуальних та вікових особливостей дитини;

4. Забезпечення тісного взаємозв'язку і взаємодії зі школою та іншими дитячими колективами. Лише дружні, відкриті стосунки дитини з батьками, взаємодопомога, турбота та увага забезпечать добрі відносини в сім'ї, бажаний результат виховання.

Десять заповідей батькам 

1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.

3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».

9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.

10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.

Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любиш

Шановні батьки, пам'ятайте, доля дитини у ваших руках

Коли дитину оточує критика, вона звикає засуджувати.

Коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати.

Коли дитину оточують насмішки, вона стає невпевненою у собі.

Коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших.

Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчиться бути впевненою.

Коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчиться бути справедливою.

Коли дитина живе в атмосфері відкритості, довіри, прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити ЛЮБОВ у цьому світі.

Як зробити комфортним перебування дитини у школі

Кожна дитина – індивідуальна й унікальна, тому їй необхідний свій комплекс прийомів і методів психологічної підготовки до школи. Щоб полегшити дитині процес адаптації до навчання, батьками варто ознайомитися з цими простими порадами:

• створюйте позитивне емоційне ставлення до школи, в яку ходить дитина, і підтримуйте високий статус навчального закладу і вчителя при сімейному спілкуванні;

• підпорядкуйте (максимально наблизьте) домашній режим шкільному, особливо дотримуйтеся часу засинання, підйому та харчування;

• оскільки в школах вводиться ранкова зарядка, а рухова активність є необхідною умовою для нормального розвитку дитини при перевантаженості «розумовими заняттями», розпочніть її виконувати ще вдома, покажіть дитині приклад;

• сформуйте в дитини позитивний функціональний стан особистості (натхнення, симпатія, інтерес до процесу здобуття необхідних для майбутнього життя знань), змалюйте привабливу перспективу навчання дитини;

• якщо ви помітили негативні емоційні налаштування, ознаки відторгнення й ігнорування процесу підготовки до школи, знайдіть час для спокійної та відвертої розмови, з’ясуйте причини негативних реакцій і можливих проблем, спільними зусиллями сплануйте їх розв’язання;

• разом з дитиною в доброзичливій атмосфері пригадайте, які теми з кожного предмета вони вивчали минулого року, повторіть завдання, що потрібно було виконати вдома влітку, дайте невеличкі завдання дитині до виконання в ранковому режимі;

• у колі сім’ї пригадайте найвизначніші здобутки та ситуації успіху дитини в минулому навчальному році: найцікавіші уроки, найвищі оцінки, найкращі усні відповіді, найвдаліше виконані письмові завдання, найприємніші шкільні свята, переможну участь у конкурсах, олімпіадах (якщо дитині згадується негативний досвід – ваше завдання замістити кожен такий спогад як мінімум трьома ситуаціями успіху);

• розкажіть дитині про власні навчальні та інші досягнення, які у вас були саме в тому класі, в якому вона тепер навчається.